Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд на стан сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова від проходження огляду на встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння має такі ж наслідки, якщо б було встановлено, що водій здійснив керування у стані сп’яніння за статтею 130 КУпАП.
Консультація адвоката по ст. 130 КУпАП
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Також, згідно цієї норми, до адміністративної відповідальності притягаються водії, які відмовилися пройти огляд на стан сп’яніння в установленому порядку.
Для того щоб можна було вважати, що водій відмовився пройти освідчення, повинен бути дотриманий певний встановлений порядок. Водій може пройти огляд, в результаті якого встановлено, що він перебуває у стані сп’яніння. Однак, порушення порядку проведення такого огляду матиме один наслідок.
Який порядок огляду водія на стан сп’яніння
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан сп’яніння, проведений з порушенням встановленого порядку вважається недійсним.
Перш за все, для того щоб у патрульного поліцейського з’явилася підстава запропонувати водію пройти огляд на стан сп’яніння, у водія повинні бути наявні ознаки такого сп’яніння.
Ознаками алкогольного сп’яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Якщо при спілкуванні із водієм, поліцейський помічає одну із зазначених ознак, у нього з’являється право запропонувати водію пройти огляд на стан сп’яніння.
Згідно статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Фактично, якщо інспектор поліції бачить ознаки сп’яніння у водія, він зобов’язаний перш за все запропонувати водію пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки із використанням спеціального приладу (зазвичай – Драгер).
Згідно ПДР, водій зобов’язаний пройти такий огляд. Однак, якщо водій відмовиться пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки, це ще не є тією відмовою, після якої його можуть притягнути до адміністративної відповідальності саме за відмову пройти огляд на стан сп’яніння.
У випадку, якщо 1) водій пройшов огляд на місці зупинки і не згідний з результатом такого огляду (незгоду потрібно висловлювати чітко) або 2) водій відмовляється пройти огляд на місці зупинки, поліцейський зобов’язаний запропонувати пройти такий огляд на стан сп’яніння у медичному закладі. Туди ж поліцейський повинен доставити водія, а після огляду повернути на місце зупинки.
Якщо водій відмовиться від такого огляду (обов’язково в зазначеному порядку), тоді є підстави притягнути його до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 КУпАП саме за відмову пройти огляд на стан сп’яніння відповідно до встановленого порядку.
Під час проведення огляду водія на стан сп’яніння, поліцейський здійснювати відеозапис, а в разі неможливості цього, огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявний відеозапис є надзвичайно важливим доказом у справі про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 КУпАП.
Закони і підзаконні акти щодо порядку огляду водія на стан сп’яніння
Зазначений порядок огляду чітко прописаний у Кодексі про адміністративні правопорушення, що має силу закону. У статті 266 КУпАП даний порядок застосовується як для огляду на стан алкогольного сп’яніння, так і до огляду на стан наркотичного сп’яніння.
Однак, існує ще два нормативні акти, які регулюють порядок проведення огляду водія з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
Перший – Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Він затверджений Постановою Кабінету Міністрів України. На нього є посилання в КУпАП.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначений Порядок, як і Кодекс про адміністративні правопорушення, встановлює однаковий поряд огляду водія як на стан алкогольного, так і на стан наркотичного сп’яніння.
1. Спочатку огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального засобу;
2. У випадку незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки або відмови пройти огляд на місці зупинки, поліцейський пропонує проти огляд у мед.закладі.
До речі, важлива незгода саме водія з результатом огляду на місці. Незгода поліцейського з показниками Драгера чи іншого засобу не є підставою для проходження огляду у медичному закладі. За результатом огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, поліцейським складається акт огляду на стан сп’яніння.
Інший нормативний акт – Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вона затверджена спільним наказом МВС і МОЗ. Серед зазначених документів вона має найменшу юридичну силу. Жодний з вищезазначених нормативних актів не містить посилання на цю Інструкцію. Однак вона є і суди часто посилаються саме на цю Інструкцію, приймаючи рішення, коли до них надходить справа про відмову від проходження огляду водія на стан наркотичного сп’яніння.
Ця Інструкція уже робить різницю в порядку огляду водіїв на стан алкогольного і наркотичного сп’яніння.
Порядок огляду водія на стан алкогольного сп’яніння залишається таким же, які в КУпАП і у Постанові Кабміну.
Однак, огляд водія на стан наркотичного сп’яніння, згідно цієї Інструкції упускає етап його проведення на місці зупинки. Такий огляд, за цим нормативним актом, проводиться одразу ж в медичному закладі.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння фіксується поліцейськими одразу ж на місці зупинки. Важливо, коли вам пропонують пройти огляд на стан сп’яніння, обов’язково чітко розібратися, який саме стан сп’яніння підозрюють поліцейські.
Також важливо слідкувати за тим, що говорите, так як все це фіксується на відеозапис (або понятими). А все, що ви скажете, як відомо, може бути використано і буде використано проти вас у суді.
На нашу думку, це не правильно і суперечить нормативним актам, які мають більшу юридичну силу. У нашій практиці юридичної компанії АвтоЮрист є випадки, коли суди дослухалися до такої позиції.
В цілому, усі нормативні акти об’єднує ще й те, що огляд на стан сп’яніння повинен бути проведений протягом 2 годин з моменту виявлення відповідних підстав. Водіям варто фіксувати час, коли патрульний поліцейський виявив ознаки сп’яніння (фактично повідомив водія про це і запропонував пройти огляд).
Також, варто пам’ятати, що огляд водія на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння обов’язково проводиться у закладі охорони здоров’я, у випадку ДТП з потерпілими, внаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Яка відповідальність по ст. 130 КУпАП
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність 1) за керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) за відмову особи, яка керує транспортним засобом, пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, за будь яке із вказаних правопорушень передбачено штраф в розмірі 17000 грн. і обов’язкове позбавлення водійських прав на рік.
За ч. 2 ст. 130 КУпАП, за повторне вчинення будь якого із зазначених порушень, передбачене покарання у виді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, а також з можливим оплатним вилученням транспортного засобу. Альтернатива штрафу – адміністративний арешт на 10 діб.
Частина 3 стаття 130 КУпАП: за вчинення зазначених порушень особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за такі порушення, передбачено штраф в розмірі 51000 грн. з позбавленням водійських прав на 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. В цьому випадку суд може замість штрафу застосувати адміністративний арешт на 15 діб.
Раніше АвтоЮрист розповідав з якого моменту починається відлік строку позбавлення водійських прав.
Щоб не пропускати важливі події, підпишіться на нас в соціальних мережах: Facebook, Instagram, Twitter і канал YouTube, а також на наш Telegram-канал.
